Kenworth Gallagher – приклад оптимізації вантажного транспорту, який не прижився

У 1940-х та 1950-х роках американці наполегливо працювали над тим, аби максимально збільшити вантажопідйомність існуючих вантажівок. Саме під час такого оптимізуючого процесу були розроблені вантажівки зі зменшеними кабінами. Для збільшення вантажного простору водії спали між колесами в спальних відсіках, які частенько порівнювали з домовинами. За рахунок зменшення простору для водія, автомобільним конструкторам вдалося встановити між кабіною та основним кузовом додатковий кузов трішки меншого розміру. Але коли місце для додаткового вантажу було знайдене, виникла нова проблема: більший тоннаж здійснював сильніше навантаження на ведучу вісь. З цим потрібно було щось робити. Найкраще рішення цієї проблеми запропонувала компанія в Денверу, яка вирішила використовувати здвоєні колеса на рульовій осі.

Історія стверджує, що американці використовували таку технологію на декількох моделях своїх вантажівок. Допустиме навантаження на передню вісь на них становило до 10 тонн, що було дуже добре на той час. Щоб реалізувати таку ідею, була розроблена досить інноваційна передня підвіска, натхненна шасі великих пасажирських літаків. Перш за все, замість класичної осі була використана товста труба, розміщена на кілька десятків сантиметрів над колесами. З цієї труби виходили два величезних амортизатора, на кінцях яких була встановлена ще одна пара здвоєних амортизаторів. Таким чином, вантажівка з такою підвіскою мала в цілому чотири колеса на одній осі.

Кабіни перших автомобілів, оснащених таким рішенням, знаходилися перед передніми колесами, тому установка такої великої підвіски мало вплинула на зовнішній вигляд їх кузовів. Однак все було зовсім інакше з моделлю Kenworth, яку розробила компанія Gallagher Freight Line. Величезна підвіска з високо піднятою трубою змусила виробників цієї вантажівки значно підняти кабіну, в результаті чого дах готової кабіни піднявся на цілих 4 метри над землею. Це зробило модифікований Kenworth з маленькими вікнами і високо розташованими дверима майже карикатурним, а сісти в нього і стежити за дорогою під час руху, мабуть, було досить складним завданням.

Але, не зважаючи на кумедний візуал, така конструкція на практиці виявилася робочою. Водій, який керував цим автомобілем, запевняв, шо він досить маневрений, особливо на поворотах. Хоча й відмічав, що проїзд під низькими мостами був досить стресовим досвідом. Також така конструкція відзначалася збільшеним до 9 тонн максимальним навантаженням на передню вісь, що дозволило автомобілю перевозити більшу вагу. А це означає, що цілі було досягнутою. До переліку переваг також входив менший знос шин, які піддавалися значно меншому навантаженню, ніж у стандартного тягача.

Але, зрештою, Gallagher Freight Line випустила лише один такий експериментальний Kenworth. Ніде не сказано, чому саме ця компанія, як і безліч інших, відмовилася від рішення з використання чотирьохколісної передньої осі. Можемо лише припустити, що така конструкція була занадто дорогою у використанні і дуже складною в обслуговуванні. Тому вона й не прижилася.