Бібендум – символ Michelin, який перемагає час

Поширити:

Він був народжений одночасно з автоматичними апаратами для доїння корів і дизельними двигунами. Він умів ковтати цвяхи та підкови, курити гігантські сигари та спокушати жіночу стать і все-таки дожив до нашого часу. Йому вже більше 120 років, а він все такий же безжурний і навіть молодший. Йдеться про дивну людину, що складалася з автомобільних шин з руками та ногами, якого звуть Бібендум. Саме ця «шинна людина» є більш, ніж логотипом визнаного світового лідера у сфері виробництва шин компанії Michelin. Він її символ та невід'ємна частина, яка є уособленням цього всесвітньо відомого бренду.

Ідея створення такого за великою мірою дивного символу належить самим фундаторам компанії братам Мішлен. Під час виставки, що проходила в Ліоні в 1894 році, де один із стендів належав Michelin, вони звернули увагу на стос складених на підлозі автомобільних шин. Тоді компанія випускала безліч шин різного призначення. Це були шини для автомобілів, крісел колясок, велосипедів, тачок. Усі зразки продукції було складено у дві піраміди – одна складалася і тих шин, розміри яких були побільше, інша, укладена зверху, – з покришок розмірами поменше. Всі шини були білого кольору, тому що чорні на той час ще не вироблялися, і в стопці нагадували людину...

Через чотири роки відбулася зустріч Анре Мішлена з відомим на той час французьким карикатуристом, якого звали Маріус Россілон, більш відомим у широких колах як O'Galop. Карикатурист продемонстрував свій плакат, спочатку намальований для однієї з мюнхенських пивоварень. На ньому був зображений важливий Гамбрінус - легендарний король, який вважається винахідником пивоваріння. Він піднімав келих із пінним напоєм і пропонував своїм друзям, таким же пропійцям, випити. Велике гасло на плакаті написане латиною «Nunc est bibendum», що означає «Час випити». Вважається, що це слово є цитатою з оди Горація.

Анре Мішлен одразу згадав стос шин з виставки і запропонував художнику трохи переробити плакат, одягнувши на Гамбрінуса шини. Художник так і зробив, а для надання людині-мішлену більш тематичної спрямованості кухоль з пивом замінив на великий келих із цвяхами, друзками скла та іншим сміттям, яким рясніли в ті часи дороги. Новий образ людини з шин, що проковтує сміття та різні нерівності доріг, говорив про те, що шинам виробництва Michelin, незважаючи на численні небезпеки доріг, все ні по чому. Вони міцні та надійні. Слоганом компанії на той час були слова: «Шини Michelin ковтають усі перешкоди!». Двох випивох. що сидять за столом, художник теж перетворив на шинних чоловічків, але на відміну від Бібендума, вони були зображені в здутому вигляді, так само як і автошини конкурентів. Сучасники того часу з легкістю впізнавали в одному з них відомого виробника шин Джона Данлопа - одного з основних конкурентів Michelin.

Так народився рекламний образ фірми. Спочатку шинну людину називали «Мішленовською людиною» – MichelinMan, а згодом її стали називати за написом на плакаті Bibendum, адже мало хто розумів, що напис, призначений для пивоварні, означав «напій».

Треба сказати, що Бібендум за історію пройшов довгий шлях еволюції. На перших рекламних плакатах компанії він був представлений багатою, солідною і навіть можна сказати брутальною людиною, якою є типовий представник буржуа того часу. Він був досить великого зросту і складався зі сполучених велосипедних шин. На його носі красувався лорнет, з рота стирчала запалена дорога сигара, а на пальці сяяв перстень великого розміру. Усім своїм виглядом цей символ демонстрував солідність та респектабельність покупців шин, адже дозволити собі придбати автомобіль могли лише дуже багаті люди. Тим не менш, на рубежі дев'ятнадцятого та двадцятого століть цей символ отримав прізвисько «дорожній п'яниця».

На початку двадцятих років, коли автомобілі стали доступнішими і кількість їх на проїжджій частині зросла, став змінюватися і образ самого Бібендума. Тепер він поставав у рекламі у вигляді такого собі помічника водіїв, який готовий прийти їм на допомогу в будь-якій ситуації, де б не трапилися неприємності в дорозі. Тоді художники зображували його вже без звичних окулярів і сигари. Він розкидав шини всім власникам авто, що потрапили в халепу. З часом шинна людина стала менш брутальною, адже основна мета компанії тих років полягала в необхідності завоювати симпатію максимально широкої цільової аудиторії.

У 50-х роках минулого століття Бібендум став округлішим, у 80-х – став бігати, а наприкінці 90-х – зменшився у розмірах. У наші дні він часто представлений у вигляді мультиплікаційного персонажа. При цьому мета залишається колишньою - ділитися «запасками» з автовласниками, що потрапили в неприємність. Він бореться з ожеледицею, сніговими заметами, з несприятливим впливом на автошини поганих доріг. Бібендум завжди у перших рядах борців за екологію. Він веде непримиренну боротьбу за безпеку, роблячи акцент на акуратній їзді та необхідності підтримки авто у справному технічному стані із зазначенням застосування правильних шин.

Як говорить історик дизайну Алек Вейл, коли персонаж перетворюється на справжню ікону, то вже не важливо, як він виглядає, адже він уже частина компанії і житиме так само довго, як сам бренд Michelin.

02000, Україна, Київ, Київ, вул. Садова 70-110 (Авторинок Жуляни)
Коментарі
Поки немає коментарів
Написати коментар