Дивовижне поруч: метро на шинах

Шини вже давно стали невід'ємною частиною багатьох сфер життєдіяльності. Вони використовуються не тільки на автомобілях, а й на величезній кількості іншої техніки. Ви навіть не замислюєтеся про це, але шини також присутні на велосипедах, літаках і навіть на техніці, яка використовується в космосі. Однак чи могли ви собі уявити, що покришки можуть використовуватися на поїздах метрополітену? А вони використовуються, при чому дуже давно. Сьогодні ми розповімо вам дивовижну історію шин для поїздів метро.

Історія експлуатації шин у метро

У 1929-му році Андре Мішлен їхав у спальному вагоні поїзда і ніяк не міг заснути через шум і тряску. У цей момент йому спала на думку ідея: «Чому б не встановити шини на вагони поїзда?». У результаті компанія Michelin розробила спеціальну шину з напрямним кільцем, яка могла витримувати великі навантаження і рухатися по вузьких поверхнях. Це нововведення призвело до створення залізничного вагона на гумових шинах. 10 вересня 1931-го року відбувся перший рейс прототипу між Парижем і Довілем, який продемонстрував комфорт, легкість і швидкість цієї інновації. Технологія виявилася настільки універсальною, що її стали впроваджувати по всьому світу.

Станом на сьогодні метрополітени таких міст, як Монреаль, Мехіко, Сантьяго, Париж, Ліон і Марсель, використовують систему, де гумові шини поєднуються зі звичайними залізничними рейками. У Ліллі, Тулузі, Ренні та Турині метрополітен повністю функціонує на гумових колесах, без рейкової колії, хоча для скеровування руху використовуються напрямні рейки. У деяких країнах, наприклад, у Кореї та Японії, використовується одна напрямна рейка для контролю руху поїздів на гумовому ходу.

Переваги використання шин у метро

У використання цієї технології є безліч переваг, внаслідок чого її і цінують по всьому світу. По-перше, пневматичні шини забезпечують більш плавний рух, позбавляючи від вібрацій, властивих традиційним рейковим поїздам, що робить поїздку набагато комфортнішою для пасажирів. По-друге, за рахунок меншого тертя і відсутності жорсткого контакту з рейками знижується знос обладнання, що зменшує ризик аварій. Ну і, по-третє, пневматичні шини дають змогу прокладати складніші і вигнутіші маршрути, що дає більше можливостей для проєктування і розширення транспортних мереж.

Недоліки використання шин у метро

Однак, ніщо не ідеальне, тому у цієї системи також є і кілька недоліків. Перший з них - це більш висока витрата енергії через збільшене тертя пневматичних шин. Також варто відзначити менший термін служби шин порівняно з металевими колесами, що призводить до частішої заміни і підвищених витрат на обслуговування. Також, незважаючи на плавність ходу, гумові шини можуть скрипіти під час поворотів, створюючи шум, який можна порівняти з металевими колесами. І останнє, але важливе: в умовах снігу або дощу переваги гумових шин втрачаються. Саме з цієї причини всі лінії Монреальського метро розташовані під землею.

У перспективі розвиток технологій може допомогти подолати деякі з цих недоліків, наприклад, знизити енерговитрати або підвищити термін служби шин. Однак вибір між пневматичними шинами і традиційними сталевими колесами має ґрунтуватися на конкретних потребах і умовах експлуатації метрополітену. У результаті кожна система має враховувати свої унікальні чинники для ухвалення оптимального рішення.